колісниця

колісниця
-і, ж.
1) Особливо обладнаний двоколісний візок, яким користувалися стародавні греки і римляни під час боїв, ігор і т. ін.
2) міф. Такий візок як засіб пересування богів.
3) заст. Багато прикрашений колісний екіпаж для урочистих виїздів.
4) чого, чия, перен. Яка-небудь важка справа.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "колісниця" в других словарях:

  • колісниця — [кол існи/ц а] ц і, ор. цеийу …   Орфоепічний словник української мови

  • колісниця — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • колісничний — а, е. Прикм. до колісниця …   Український тлумачний словник

  • квадрига — (лат. чотири і упряжка) Встановлена на споруді скульптура колісниці на двох колесах, якою правили крилатий геній або античний бог, богиня Вікторія, алегорична фігура Слави, полководець чи імператор. Колісниця запряжена чотирма кіньми,… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • катафалк — а, ч. Похоронна колісниця для труни …   Український тлумачний словник

  • квадрига — и, ж. У стародавніх римлян – колісниця, запряжена чотирма кіньми …   Український тлумачний словник

  • жовтий — а, е. 1) Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра – середній між оранжевим і зеленим; який має колір золота, яєчного жовтка, соняшникового суцвіття. || Уживається як постійний епітет до деяких назв. || Зблідлий, змарнілий, із… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»